Головна » Електропроводка в квартирі: від схеми до монтажу

Електропроводка в квартирі: від схеми до монтажу

від Ткаченко Василь
0 коментарі
Робітник у захисних навушниках штроборізом прорізає канали в стіні для прокладання кабелю та встановлення підрозетників

Електропроводка — один із тих видів робіт, які не видно після завершення ремонту. Але саме від неї залежить безпека всього будинку на наступні 20–30 років. Перекласти проводку після того, як стіни зашпакльовані й пофарбовані — це повний демонтаж і ремонт заново.

Тому планувати розводку електрики потрібно ретельно і до початку будь-яких оздоблювальних робіт. Розберемо, як скласти схему, вибрати кабель і зробити монтаж правильно.

Як скласти схему електропроводки

Схема електропроводки — це план квартири з позначенням усіх точок підключення, трас кабелів і груп захисту. Без схеми монтаж перетворюється на хаос, де ніхто не знає, який автомат відповідає за яку кімнату.

Схему складають у кілька кроків:

  1. Нанесіть на план квартири всі точки підключення — розетки, вимикачі, світильники, стаціонарні прилади (варильна поверхня, духова шафа, бойлер, кондиціонер, пральна машина).
  2. Визначте розташування щитка — зазвичай у коридорі або передпокої, на висоті 1,5–1,7 м від підлоги.
  3. Розбийте точки підключення на групи — кожна група отримує окремий автоматичний вимикач і окремий кабель від щитка.
  4. Визначте траси кабелів — горизонтальні та вертикальні лінії по стінах. За нормами ПУЕ кабелі прокладають тільки вертикально або горизонтально, без діагональних трас.
  5. Позначте на схемі висоту розеток і вимикачів — щоб штробити точно і не помилитися при монтажі.

Готову схему зберігають — вона знадобиться при будь-яких ремонтних роботах у майбутньому, щоб не свердлити в місці проходження кабелю.

Групи електропроводки: розведення по кімнатах

Розводка електрики по групах — основний принцип безпечної та зручної електромережі. Кожна група — це окремий кабель від щитка з власним автоматом і, де потрібно, УЗО.

Стандартний розподіл груп для квартири:

  • освітлення по кімнатах — зазвичай 2–4 групи залежно від площі. Якщо вибивє автомат освітлення в одній кімнаті, решта продовжує працювати;
  • розетки по кімнатах — окремі групи для вітальні, спальні, дитячої. Кілька кімнат на одній групі допустимо для малопотужних споживачів;
  • кухня — окремі групи для розеток над стільницею, холодильника, варильної поверхні та духової шафи. Кухня споживає найбільше потужності і потребує найбільше груп;
  • ванна кімната — окрема група з обов’язковим УЗО на 30 мА або 10 мА;
  • пральна машина та посудомийна машина — кожна на окремій групі з УЗО;
  • бойлер — окрема група з урахуванням потужності;
  • кондиціонери — по одній групі на кожен блок.

«Чим більше груп — тим зручніша і безпечніша електромережа. Зайва група у щитку коштує кілька сотень гривень. Об’єднання всього на двох автоматах коштує безпеки.»

Мінімальна кількість груп для однокімнатної квартири — 6–8. Для двокімнатної — 10–12. Для будинку — від 15 і більше.

Переріз кабелю для різних груп

Переріз мідного кабелю визначає, яке навантаження витримає лінія без перегріву. Неправильно підібраний переріз — причина пожеж через перегрів ізоляції.

ГрупаПереріз кабелю (мідь)Номінал автоматаМаксимальна потужність
Освітлення1,5 мм²10 А2,2 кВт
Розетки загальні2,5 мм²16 А3,5 кВт
Варильна поверхня6 мм²32 А7,0 кВт
Духова шафа4 мм²25 А5,5 кВт
Бойлер2,5 мм²16 А3,5 кВт
Кондиціонер2,5 мм²16 А3,5 кВт

Переріз вибирають з невеликим запасом — краще покласти кабель 2,5 мм² там, де розраховано 1,5 мм², ніж через рік виявити, що лінія регулярно перегрівається.

Для вводу в квартиру від поверхового щитка використовують кабель 10–16 мм² залежно від загального навантаження квартири.

Матеріал кабелю: мідь чи алюміній

Питання «мідь чи алюміній» у побутовій електриці не має двох рівноцінних відповідей. Для домашньої проводки — тільки мідь.

Чому мідь:

  • мідь має вищу електропровідність — при однаковому перерізі витримує більше навантаження;
  • мідний кабель гнучкіший і зручніший у монтажі — легше протягати у труби та гофру;
  • мідь стійкіша до окислення — контакти в розетках і щитку не деградують з часом;
  • термін служби мідної проводки — 30–50 років, алюмінієвої — 15–20 років при правильному монтажі.

Алюмінієвий провід у старих будинках — реальність, з якою доводиться рахуватися. Якщо проводка ще в задовільному стані — її можна залишити, але нарощувати алюміній міддю напряму не можна. Тільки через спеціальні клемні колодки або орехи, що допускають з’єднання різних металів.

При капітальному ремонті стару алюмінієву проводку замінюють повністю на мідну. Половинчасті рішення тут не працюють.

Марки кабелів для внутрішньої проводки:

  • ВВГ-нг (А) — найпоширеніший вибір для прихованої проводки в штробах і трубах. Негорючий, з мідними жилами;
  • NYM — імпортний аналог ВВГ, кругла форма, зручний у монтажі;
  • ПВС — гнучкий кабель для підключення переносних приладів, не для стаціонарної проводки.

Прихована та відкрита проводка

Схема електропроводки реалізується двома способами — прихованим або відкритим монтажем. Кожен має свою область застосування.

Прихована проводка

Кабелі укладають у штроби в стінах або перекриттях і замуровують. Це стандарт для капітального ремонту в цегляних та бетонних будівлях.

Переваги: естетично, кабелі недоступні для механічних пошкоджень, не обмежують розміщення меблів.

Вимоги: кабелі укладають у гофровані труби або металеві труби — не просто у штробу. Гофра захищає кабель і дає можливість протягнути новий без розтину стіни. Штроби роблять тільки вертикальними або горизонтальними.

Відкрита проводка

Кабелі прокладають по поверхні стін у кабель-каналах, лотках або ретро-гофрі. Підходить для дерев’яних будинків, де штроблення неможливе, і для виробничих приміщень.

«У дерев’яних будинках прихована проводка в штробах заборонена нормами ПУЕ. Тільки у металевих трубах або відкрито у кабель-каналах — це вимога пожежної безпеки, а не рекомендація.»

Відкрита проводка у квартирі — рідкість. Але кабель-канали у ванній або підсобних приміщеннях де-не-де доречні.

Норми ПУЕ: що важливо знати

ПУЕ — Правила улаштування електроустановок — основний нормативний документ для електромонтажу. Для приватного будівництва і квартирного ремонту важливі такі вимоги:

  1. Прокладання кабелів тільки вертикально або горизонтально. Горизонтальні траси — на відстані 15–20 см від стелі або підлоги, вертикальні — паралельно кутам приміщення.
  2. Мінімальні відстані від труб опалення — не менше 10 см, від газових труб — не менше 40 см.
  3. Захисне заземлення обов’язкове для всіх розеток у нових і капітально відремонтованих приміщеннях.
  4. УЗО обов’язкове для ванних кімнат, дитячих і зовнішніх розеток.
  5. Усі з’єднання проводів — тільки у розподільних коробках. Скрутки всередині стіни без коробки — порушення.
  6. Кабелі у гофрованих або жорстких трубах при прихованій проводці.

Дотримання цих норм — не лише вимога перевіряючих органів. Це практична необхідність, яка рятує від пожеж, коротких замикань і аварій.

Планування електропроводки — робота, яку варто довірити або кваліфікованому електрику для складання схеми, або виконувати самостійно з чітким розумінням усіх вимог. Помилки в проводці не завжди видно одразу, але рано чи пізно вони дають про себе знати — і найгірший варіант тут не відключений автомат, а пожежа серед ночі.

Вам також може сподобатися