Кулька, що сама котиться від дверей до вікна, — момент, після якого починається справжній ремонт. Плитка на такій основі тріскатиме по швах, ламінат буде рипіти, а плінтус ляже з видимою щілиною. Стяжка виглядає простою роботою: змішав, залив, розрівняв. Насправді результат вирішують три речі, які роблять до першого відра розчину, і саме про них тут піде мова.
Розрахунок товщини цементної стяжки
Мінімальна товщина для класичного цементно-піщаного розчину — 30 мм. Тонший шар просто розтріскається під навантаженням, бо не набере потрібної міцності на вигин.
Готові суміші з пластифікаторами дозволяють опуститися до 20 мм. Над трубами теплої підлоги чи електричним кабелем шар рахують інакше: від верхньої точки труби має лишатися ще 30‒40 мм розчину.
Верхня межа теж існує. Шар товщий за 70 мм вимагає армування сіткою з коміркою 100×100 мм, інакше плита сама від себе відірветься при висиханні.
Як виміряти перепад підлоги
Найточніший інструмент тут — лазерний рівень, але впорається й гідрорівень зі шланга. Суть однакова: знайти нульову лінію по всій квартирі й від неї відміряти висоту в кожній точці.
Промалюйте лінію на стінах по периметру кімнати на висоті приблизно 1 м. Потім рулеткою заміряйте відстань від цієї лінії до підлоги в 8‒10 місцях, включно з кутами й центром.
Половина помилок у ремонті починається з фрази «та тут і так рівно».
Найменша отримана відстань покаже найвищу точку основи. Саме від неї відкладають мінімальну товщину шару, і вже ця цифра дає реальну висоту стяжки біля протилежної стіни.
Підготовка основи та гідроізоляція
Стару стяжку, яка бубонить при простукуванні, знімають повністю. Залишати її під новим шаром безглуздо: відшарування піде далі, тільки вже разом із вашою роботою.
Основу очищають від пилу й ґрунтують. Бетонна плита вбирає воду з розчину, і без ґрунтівки глибокого проникнення верхній шар пересохне ще до того, як набере міцність.
Далі йде гідроізоляція. У квартирі достатньо поліетиленової плівки 200 мкм із заходом на стіни на 10‒15 см, у ванній чи на першому поверсі краще працює обмазувальна мастика.
По периметру кімнати клеять демпферну стрічку товщиною 8‒10 мм. Вона компенсує температурне розширення плити, і без неї стяжка впирається у стіни та тріскає по кутах.
Встановлення маяків для стяжки
Маяки — це напрямні, по яких потім тягнуть правило. Найзручніше працювати з оцинкованим профілем висотою 6 або 10 мм.
Перший маяк ставлять на відстані 20‒30 см від стіни, паралельно до найдовшої стіни кімнати. Наступні розміщують із кроком, меншим за довжину правила на 15‒20 см: для правила 2 м це приблизно 1,7 м.
Кріплять їх на гіпсовий розчин або на цементні марки. Гіпс схоплюється за 20 хвилин, це швидко, але у вологих приміщеннях краще витратити добу й посадити маяки на той самий розчин, яким заливатимете підлогу.
Кожен маяк вирівнюють по рівню окремо, а потім перевіряють усі разом правилом упоперек. Похибка на цьому етапі перейде в підлогу один в один.
Пропорції розчину для стяжки
Класичне співвідношення для цементно-піщаного розчину — одна частина цементу на три частини піску. Пісок потрібен річковий, промитий, без глини й органіки.
| Марка стяжки | Цемент | Пропорція з піском | Де застосовують |
|---|---|---|---|
| М150 | М400 | 1:3 | житлові кімнати |
| М200 | М400 | 1:2,5 | кухня, коридор |
| М150 | М500 | 1:4 | житлові кімнати |
| М200 | М500 | 1:3 | гараж, тераса |
Води беруть 0,45‒0,55 частини на частину цементу. Готовий розчин має тримати форму: якщо стиснути жменю, грудка не розсипається й не тече крізь пальці.
Пластифікатор додають за інструкцією виробника, зазвичай 0,5‒1 відсоток від маси цементу. Він робить суміш пластичнішою без зайвої води, і саме зайва вода найчастіше псує міцність готової плити.
Замішувати краще бетонозмішувачем або міксером у великому відрі. Дриль на 500 Вт із таким об’ємом не впорається й згорить на третьому замісі.
Заливка та вирівнювання правилом
Стяжку підлоги своїми руками заливають в один прийом, без перерв на обід. Розділяти кімнату на частини можна лише по холодному шву вздовж маяка.
- Почніть із дальнього від дверей кута кімнати.
- Викладайте розчин між двома маяками з надлишком у 1‒2 см.
- Ущільніть суміш штиковими рухами кельми, щоб вигнати повітря.
- Протягніть правило по маяках зигзагоподібними рухами на себе.
- Зайвий розчин перекидайте на наступну ділянку.
- Пройдіть смугу вдруге, вже без натиску, для чистої поверхні.
- Заповніть западини, які лишилися, і повторіть протяжку.
Металеві маяки через добу виймають, а борозни від них замазують тим самим розчином. Залишений у стяжці профіль з часом іржавіє й дає рудий слід крізь фінішне покриття.
Час витримки цементної стяжки
Ходити по свіжій поверхні можна вже через добу, але це ще не готова підлога. Цементна стяжка набирає марочну міцність за 28 діб, і скоротити цей строк неможливо.
Орієнтовне правило звучить так: один сантиметр товщини сохне приблизно тиждень. Шар 50 мм буде готовий до укладання плитки не раніше ніж за місяць.
Бетон не поспішає ніколи. З ним домовитися не вийде, з ним можна тільки почекати.
Перші три доби поверхню накривають плівкою й змочують водою двічі на день. Це не забаганка: вода потрібна цементу для реакції, і якщо вона випарується завчасно, плита стане пухкою зверху.
Готовність перевіряють простим тестом. На стяжку кладуть шматок плівки 50×50 см, приклеюють скотчем по краях і залишають на ніч. Краплі конденсату вранці означають, що волога ще виходить.
Самовирівнювальна суміш зверху
Наливна підлога — не заміна стяжці, а фінішний шар поверх неї. Її завдання прибрати дрібні нерівності перед ламінатом чи вініловою плиткою.
Робочий діапазон таких сумішей зазвичай 2‒20 мм, тому перепад у 5 см вони не витягнуть. Спроба залити товстіше закінчується тріщинами й перевитратою матеріалу.
Перед заливанням основу ґрунтують, а розчин розганяють ракелем і прокочують голчастим валиком. Валик потрібен саме для видалення бульбашок повітря, які інакше лишать раковини на поверхні.
Ознаки того, що фінішний шар справді потрібен:
- перепад на двометровому правилі більший за 2 мм;
- слід від маяків, який не вдалося вивести;
- шорстка поверхня під тонкий вініл або лінолеум;
- дрібні раковини після зняття маяків.
Якщо жодного з цих пунктів немає, наливну підлогу можна пропустити й одразу переходити до укладання покриття.
Стяжка — рідкісний етап ремонту, де охайність важить більше за досвід. Виміряйте перепад чесно, не жалійте часу на маяки й дайте плиті вистоятися свої 28 діб. Підлога, зроблена без поспіху, потім тримає на собі все інше, і про неї ви більше жодного разу не згадаєте.
