Контур заземлення схема для приватного будинку: електроди розміщують у ряд або трикутником, з’єднують між собою та підводять до головної заземлювальної шини. Для повторного заземлення TN-C-S орієнтиром є опір не більше 30 Ом; у TT граничне значення визначає формула 50/IΔn, де IΔn — струм спрацювання ПЗВ в амперах.
Контур заземлення схема: ряд і трикутник
Контур складається з вертикальних заземлювачів у ґрунті, горизонтального провідника між ними і провідника від контуру до ГЗШ. Стрижні розміщують у ряд або трикутником поруч із будинком, тому для готового будинку почніть із розмітки місця під одну з цих форм. Послідовність робіт така:
- Розмітьте ряд: три електроди завдовжки 3 м, відстань між сусідніми дорівнює довжині стрижня, приблизно за 1 м від стіни. З’єднайте їх сталевою смугою 40×4 мм.
- Якщо довгого проходу немає, розмітьте трикутник: три електроди у вершинах рівностороннього трикутника, сторона якого дорівнює кроку ряду. Смуга має з’єднувати вершини по сторонах.
- Передбачте підведення провідника від зовнішнього заземлювача до головної заземлювальної шини в щиті. Після монтажу виміряйте опір.
«Розмітку зручніше починати від місця вводу: тоді одразу видно, де пройде провідник до щита і чи не заважають йому комунікації.»
— Ткаченко Василь
Де розмістити контур на ділянці
Розмічайте місце так, щоб залишився доступ до з’єднання з провідником, який іде до щита. Перед земляними роботами з’ясуйте, де проходять кабелі й труби.
Відступ від будинку визначають для конкретного розташування: в одному проєкті контур винесено щонайменше на 3 м від фундаменту. Місце вводу узгодьте з трасою проводки; її план допоможе співвіднести з розводкою електропроводки будинку.
Яку схему вибрати для готового або нового будинку
Для приватного будинку застосовують сім варіантів розташування заземлювача. Вибір залежить від вільного місця, ґрунту та того, чи можна закласти заземлювач під час будівництва.
Готовому будинку найчастіше відповідають ряд або трикутник. Для будинку, що будується, можливий фундаментний заземлювач, а для тісного двору — глибинний електрод:
| Варіант | Коли розглядати |
|---|---|
| Електроди в ряд | Є довгий вільний прохід |
| Трикутник | Потрібна компактніша розмітка |
| Один електрод | Місце для горизонтального рознесення обмежене |
| Глибинний електрод | Двір тісний |
| Кільце навколо будинку | Є доступний периметр |
| Тільки смуга | Горизонтальне прокладання передбачене рішенням для ділянки |
| Фундаментний заземлювач | Будинок ще зводять |
Чим ряд відрізняється від трикутника
Трикутник займає менше місця в довжину, а його опір майже не відрізняється від опору трьох електродів у ряду. Тому форму обирають насамперед за доступним майданчиком, а придатність готового контуру підтверджують вимірюванням.
За однакового кроку траншея вздовж сторін трикутника становить 9 м, а між крайніми електродами ряду — 6 м. Отже, трикутник дає компактніший майданчик, але трохи більше копання. Розмічайте також шлях від контуру до вводу: він додається до довжини траншеї.
Як ґрунт впливає на кількість електродів
Волога глина й суглинок сприятливіші для типового контуру: у ґрунті з питомим опором до 150 Ом·м такий контур за розрахунком дає не більше 24 Ом. На іншому ґрунті результат буде іншим, і фактичне значення показує лише вимірювання.
Вологі торф’яні, чорноземні та садові ґрунти також належать до сприятливих для заземлення. Найгірші для контуру сухий пісок і кам’янистий ґрунт: там зазвичай потрібно більше електродів або довший стрижень.
Матеріали й підготовка до земляних робіт
В одному проєктному рішенні використано три електроди з круглої сталі діаметром 20 мм тієї ж довжини, що й у типовому ряду. Горизонтальний заземлювач у цьому самому рішенні має переріз 40×4 мм і лежить на глибині 0,5 м. Круглий стрижень із загостреним кінцем легше входить у щільний ґрунт, тому його найчастіше обирають для забивання вручну.
Серед матеріалів заземлювачів застосовують чорну сталь без покриття, оцинковану й обміднену сталь, нержавіючу сталь і мідь. Підготуйте речі для розмітки та земляних робіт:
- шнур і кілочки для позначення місць електродів та лінії траншеї;
- лопату для відкриття траншеї й місць з’єднань;
- засіб для забивання стрижнів, придатний до обраної системи;
- провідник і з’єднання, передбачені для обраного виконання контуру.
Чому розміри з різних проєктів відрізняються
Глибина прокладання смуги в типовому прикладі становить 0,7 м, а в іншому проєктному рішенні — 0,5 м. Виберіть одне цілісне рішення для своєї ділянки, замість поєднувати окремі розміри з різних схем. Глибше покладену смугу менше зачіпає промерзання й пересихання верхнього шару, а саме від них залежить сезонна зміна опору.
Так само трапляється розміщення вертикальних заземлювачів із кроком 1–3 м у траншеї глибиною 0,6–0,8 м. Для стрижневих і трубчастих заземлювачів довжина становить 2–3 м, а верх заглиблюють на 0,6–0,8 м від поверхні. Ці значення описують інше виконання, тож для розмітки беріть розміри саме обраної схеми.
Який опір потрібен у TN-C-S і TT та як підключити щит
У TN-C-S провід PEN розділяють на робочий N і захисний PE на вводі; далі ці провідники не з’єднують повторно. У TT захисна земля будинку відокремлена від нуля мережі, а для відключення ліній застосовують ПЗВ.
Вимогу до опору для TT обчислюють через струм спрацювання встановленого ПЗВ. Для порівняння систем використовуйте такі орієнтири:
| Система | Орієнтир опору | Захист і підключення |
|---|---|---|
| TN-C-S | Не більше 30 Ом для повторного заземлення в будь-яку пору року | PEN розділяють на N і PE на вводі |
| TT | Не більше 50/IΔn; практичний орієнтир — до 100 Ом | Нуль мережі відокремлений від захисної землі; лінії захищає ПЗВ |
Шлях провідника від контуру до головної шини
Зовнішній заземлювач з’єднують із головною заземлювальною шиною провідником; до шини також приєднують захисні провідники будинку. Так у щиті утворюється визначена точка їхнього з’єднання.
Роботи всередині щита доручіть електрику: він визначає систему живлення й виконує підключення до шини. Для розеткових ліній, зокрема під час підключення бойлера, захисний контакт не з’єднують із нульовим провідником.
Що змінюється в схемі TT
У TT тип і параметри ПЗВ визначають для конкретної схеми живлення. Струм його спрацювання входить до формули граничного опору, тому оцінюють разом контур і встановлений захист.
Контур відводить струм до землі, а лінію вимикає автоматичний вимикач або ПЗВ. Тому в TT усі лінії захищають ПЗВ, без нього самого контуру для вимкнення недостатньо.
Як виконати земляну частину контуру
Власник може розмітити ділянку, виконати земляні роботи й установити стрижні за підготовленою схемою. Підключення до щита та визначення потрібного опору залишають електрику або лабораторії.
Після вибору місця виконуйте роботи в такій послідовності:
- Позначте точки електродів і напрямок провідника до вводу. До копання встановіть місця проходження кабелів і труб.
- Відкрийте траншею та місця встановлення стрижнів за розмірами обраної схеми. Залиште з’єднання доступними для огляду перед засипанням.
- Установіть електроди та з’єднайте їх горизонтальним провідником. Для модульного стрижня глибину забивання беріть із проєктного рішення.
- Підведіть провідник до місця вводу, не втручаючись у щит. Перед засипанням огляньте кожне з’єднання й зафіксуйте розташування контуру.
- Передайте підключення до головної шини електрику. Після завершення монтажу замовте вимірювання опору.
«Перед засипанням пройдіть усю траншею пішки й огляньте стики. Після цього перенесіть положення електродів на план ділянки.»
— Ткаченко Василь
Що оглянути до засипання траншеї
Пройдіть уздовж відкритої траншеї та огляньте стики між електродами й горизонтальним провідником. Окремо огляньте місце виходу провідника до будинку: після засипання воно стане менш доступним.
Позначте на плані ділянки хід траншеї та точки електродів. Під час майбутніх робіт цей запис допоможе не пошкодити контур разом із підземними комунікаціями будинку.
Як виміряти опір контуру після монтажу
Опір розтіканню вимірює електрик або лабораторія спеціальним приладом із виносними електродами. Мультиметр не вимірює опір між контуром і віддаленою землею.
Вимірювання проводять після монтажу і періодично для оцінки технічного стану. Порядок перевірки результату такий:
- Повідомте виконавцю, чи зібрано щит як TN-C-S або TT, і покажіть місце виходу провідника від контуру.
- Надайте доступ до точки вимірювання та ділянки для виносних електродів: потенційний електрод встановлюють приблизно за 20 м від контуру, а струмовий — приблизно за 40 м.
- Зіставте отриманий опір із вимогою для своєї системи та параметрами захисту. Якщо він завеликий, скоригуйте виконання контуру й замовте повторне вимірювання.
- Після підключення щита перевірте з електриком опір петлі фаза-PE, роботу автоматів і ПЗВ.
Що робити, якщо виміряний опір завеликий
Спочатку огляньте доступні з’єднання контуру: ненадійний стик може впливати на результат. Якщо з’єднання справні, розгляньте додатковий електрод або глибинне виконання, а ефект підтвердьте повторним вимірюванням.
Властивості ґрунту змінюються за сезонами, тому може змінюватися й опір заземлення. Зберігайте результат вимірювання разом із планом контуру, щоб надалі було з чим порівняти показник.
Помилки під час монтажу та підключення
Помилка в зовнішній частині контуру ускладнює огляд після засипання, а помилка в щиті змінює роботу захисту. До завершення робіт пройдіть шлях від електродів до захисних провідників розеток.
Газову трубу використовувати як заземлювач заборонено, а водопровідні й опалювальні труби заземленням не вважаються. Для групових ліній розеток ставлять ПЗВ не більше 30 мА. Для кожної проблеми є конкретна дія:
| Проблема | Причина | Що зробити |
|---|---|---|
| Стрижень потрапляє на кабель або трубу | Місце не перевірили | Змініть розмітку до забивання |
| За заземлювач беруть трубу | Змішали різні інженерні мережі | Не використовуйте газові, водопровідні чи опалювальні труби |
| Захисний контакт розетки з’єднаний із нулем | Підключення виконали в розетці | Переробіть підключення через захисний провідник |
| Опір оцінюють мультиметром | Прилад вимірює іншу величину | Замовте вимірювання приладом із виносними електродами |
| Траншею засипали до огляду стиків | З’єднання стали недоступними | Відкрийте потрібні місця й огляньте стики |
Як завершити схему заземлення будинку
Для готової ділянки порівняйте місце під ряд і трикутник; для будинку на етапі будівництва розгляньте фундаментний варіант. Після вибору розташування узгодьте шлях до щита й виконайте земляну частину за однією схемою.
Якщо контур використовують і для блискавкозахисту, орієнтуйтеся на опір до 10 Ом. Зафіксуйте розташування підземної частини контуру перед наступними роботами на ділянці.
Часті запитання
Чи можна зробити контур заземлення самостійно?
Так, але лише земляну частину: траншею, забивання модульних стрижнів і їх з’єднання. Роботу в щиті та замір опору виконує електрик або лабораторія.
Чи підійде один електрод замість ряду?
Таке виконання належить до можливих схем. Його придатність для конкретного ґрунту визначить виміряний опір.
Де мають сходитися захисні провідники будинку?
На головній заземлювальній шині в щиті. До неї підводять провідник від зовнішнього заземлювача.
Коли знову вимірювати опір заземлення?
Після монтажу та надалі періодично. Результат зіставляють із вимогою для встановленої системи живлення.
